НАВИЧКИ КОГНИТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АУДИТОРА

  • Лариса Васюренко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля http://orcid.org/0000-0002-7314-6890
  • Максим Сухорученко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля https://orcid.org/0000-0002-4537-6429
Ключові слова: менеджмент, аудит, когнитивні навички, управління, ефективність

Анотація

У цьому дослідженні розглянуто самоефективність фахівців у сфері аудиту як показник мотивації до підвищення якості аудиту. Інституційна якість аудиту може як зменшити, так і посилити невизначеність, що виникає через неповну інформацію про поведінку економічних агентів, корпоративне управління з нижчою інституційною якістю аудиту може працювати неефективно. Ми вивчаємо взаємозв'язок індивідуальної самоефективності з ефективністю на рівні економічного агента та більш зовнішніми характеристиками при прогнозуванні когнітивної активації та управління. Позначено, що професійні навички та здібності аудиторів у вирішенні проблем вищого порядку будуть більш ефективними при використанні концепції «когнітивного менеджменту», яка більше зосереджується на розвитку ментальних моделей чи метакогнітивних навичок. Виявлено, що метод когнітивного менеджменту у професійній діяльності складається із шести кроків: моделювання, коучинг, планування, артикуляція, рефлексія та дослідження. Аудитори, які проходять підвищення кваліфікації за допомогою когнітивного учнівства, можуть набувати когнітивних навичок за допомогою дискурсивної взаємодії. Щоб активізувати дослідження в галузі управління та підвищення професійних навичок аудиторів на робочому місці, модель когнітивного менеджменту слід поєднувати з коучинговими дослідженнями, у тому числі коучинг професіоналів з спеціалістами-початківцями. Оскільки ці аспекти та метод когнітивного учнівства мають багато спільного, можна визначити види коучингової поведінки, які сприяють розвитку когнітивних та метакогнітивних навичок співробітників шляхом інтеграції когнітивного менеджменту з дослідженнями в галузі коучингу. Інтегруючи професійне зростання з когнітивною теорією, модель когнітивного учнівства можна використовувати при формуванні професійних навичок аудиторів вищого рівня, оскільки когнітивний менеджмент поєднує справжній досвід вирішення проблем з керівництвом експерта замість деконтекстуалізованого навчання. Отримані дані вказують на важливість звернення до когнітивного менеджменту щодо самоефективності аудитора.

Посилання

Beane, M. (2019). Shadow learning: Building robotic surgical skill when approved means fail. Administrative Science Quarterly, vol. 64(1), pp. 87–123.

Billett, S. (2014). Mimesis: Learning through everyday activities and interactions at work. Human Resource Development Review, vol. 13(4), pp. 462–482.

Bruin, L. R. (2019). The use of cognitive apprenticeship in the learning and teaching of improvisation: Teacher and student perspectives. Research Studies in Music

Wilk, J. S. (2010). Signature pedagogy: A framework for thinking about management education. Journal of Management Education, vol. 34(4), pp. 491–495.

DeFond, M., & Zhang, J. (2014). A review of archival auditing research. Journal of Accounting and Economics, vol. 58(2–3), pp. 275–326.

Francis, J. R. (2011). A framework for understanding and researching audit quality. Auditing/ A Journal of Practice & Theory, vol. 30(2), pp. 125–152.

Vasyurenko, L., Kuksa, I., Danylenko, V., Ostashova, V., Kysliuk, L., Naholiuk, O., Sukhoruchenko, M. (2021). Modeling Financial Supply of State Social Expenditures: The «Human-Center» Tax Principle. International Journal of Supply and Operations Management, vol. 8(4), pp. 370-380.

Переглядів статті: 35
Завантажень PDF: 46
Опубліковано
2022-11-21
Як цитувати
Васюренко, Л., & Сухорученко, М. (2022). НАВИЧКИ КОГНИТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АУДИТОРА. Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry, (1 (5), 44-46. https://doi.org/10.32782/2708-4949.1(5).2022.8