СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз соціальних і правових засад розвитку туризму в Україні в умовах воєнного стану та визначено перспективи регіонального розвитку на прикладі Дніпропетровської області. Обґрунтовано, що повномасштабна війна спричинила суттєві трансформації туристичної сфери, зокрема скорочення міжнародних потоків і зростання ролі внутрішнього туризму. Доведено, що в умовах війни туризм виконує не лише економічну, а й важливу соціальну та психологічну функцію, сприяючи зниженню рівня стресу, підтримці психоемоційного стану населення, формуванню національної ідентичності та збереженню історичної пам’яті. Проаналізовано сучасні наукові підходи до нормативно-правового забезпечення галузі, акцентовано увагу на необхідності імплементації європейських стандартів безпеки, удосконалення механізмів державного регулювання, страхування воєнних ризиків та цифровізації процесів інформування туристів. На основі статистичних даних 2023–2025 років досліджено динаміку туристичного збору в Україні та Дніпропетровській області. Доведено, що Дніпропетровська область продемонструвала зростання туристичного збору на 27,7 % порівняно з 2023 роком, що свідчить про активізацію внутрішнього туризму навіть в умовах воєнного стану. У 2025 році показник залишається стабільним, хоча остаточні висновки можна буде зробити після завершення звітного періоду. Встановлено позитивну тенденцію зростання надходжень, що свідчить про поступове відновлення внутрішнього туризму. Визначено потенціал регіону щодо розвитку культурного, освітнього, меморіального, еко- та рекреаційного туризму. Обґрунтовано, що раціональна державна політика, що поєднує соціальний підхід, правові гарантії безпеки та підтримку бізнесу, може забезпечити стійкість туристичної галузі та її стратегічну роль у післявоєнному відновленні України. Запропоновано напрями вдосконалення державної політики, спрямовані на підвищення безпеки, підтримку підприємництва та забезпечення сталого розвитку галузі як чинника соціально-економічної стабілізації та післявоєнного відновлення країни.