ХАРАКТЕРИСТИКА МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ ЯГІД ГОДЖІ
Анотація
У статті представлено результати дослідження мінерального складу ягід годжі (Lycium barbarum), які розглядаються як перспективна рослинна сировина для створення функціональних і лікувально-профілактичних харчових продуктів. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом до натуральних джерел біологічно активних речовин, а також необхідністю оцінювання їх харчової цінності та безпечності. Метою роботи було визначення вмісту макро- і мікроелементів у ягодах годжі різних виробників та оцінка їх відповідності встановленим нормам безпечності. Об’єктом дослідження слугували три зразки сушених ягід годжі. Визначення мінерального складу проводили методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії після попередньої мінералізації зразків, а показники безпечності оцінювали відповідно до чинних нормативних документів. У результаті дослідження встановлено, що ягоди годжі містять значну кількість макроелементів, серед яких переважають калій, магній і кальцій. Серед мікроелементів виявлено залізо, цинк, мідь і марганець, які відіграють важливу роль у метаболічних процесах організму. Водночас встановлено певні відмінності у вмісті мінеральних речовин залежно від виробника, що може бути пов’язано з умовами вирощування сировини, особливостями ґрунтів та технологіями її переробки. Результати оцінювання безпечності показали, що вміст токсичних елементів у досліджуваних зразках не перевищує гранично допустимих рівнів, а радіонукліди не виявлені. Це свідчить про безпечність ягід годжі для споживання та можливість їх використання у харчових технологіях без ризику для здоров’я людини. Порівняльний аналіз отриманих результатів із літературними даними підтвердив стабільність мінерального складу ягід годжі як цінної рослинної сировини, проте також виявив варіабельність окремих показників, що підкреслює необхідність стандартизації якості продукції різних виробників. У роботі наголошено на важливості контролю сировинної бази та впровадження сучасних методів оцінювання безпечності і якості харчових продуктів. Отже, ягоди годжі можна розглядати як цінне джерело мінеральних речовин і перспективний інгредієнт для використання у виробництві харчових продуктів оздоровчого призначення. Отримані результати можуть бути використані при розробленні нових функціональних продуктів, збагачених мікронутрієнтами, а також у подальших наукових дослідженнях, спрямованих на поглиблене вивчення біологічної цінності та технологічного потенціалу дикорослої рослинної сировини.
Посилання
Грушецький Р., Гріненко І., & Хомічак Л. Перспективна рослинна сировина для нових ферментованих напоїв. Ресторанний і готельний консалтинг. Інновації. 2023. № 6(1), С. 50-66. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7468.6.1.2023.278471
Ovsienko S. M., Bernyk I. M., & Novgorodska N. V. Yoghurt quality when using probiotic starter cultures and vegetable filler. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Food Technologies. 2023. № 25(100), С. 53-59. DOI: https://doi.org/10.32718/nvlvet-f10009
Dharmananda S. Lycium Fruit: Food and Medicine [Online resource]. Portland (Oregon): Institute for Traditional Medicine. URL: http://itmonline.org/arts/lycium.htm (дата звернення: 26.03.2026).
Tang W.M., Chan E., Kwok C.Y., Lee Y.K., Wu J.H., Wan C.W., Chan R.Y., Yu P.H., Chan S.W. A review of the anticancer and immunomodulatory effects of Lycium barbarum fruit. Inflammopharmacology. 2012. № 20, С. 307–314
Protti M., Gualandi I., Mandrioli R., Zappoli S., Tonelli D., Mercolini L. Analytical profiling of selected antioxidants and total antioxidant capacity of goji (Lycium spp.) berries. J. Pharm. Biomed. Anal. 2017. № 143, С. 252–260. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpba.2017.05.048
Magalhães V., Silva A.R., Silva B., Zhang X., Dias A.C.P. Comparative studies on the anti-neuroinflammatory and antioxidant activities of black and red goji berries. J. Funct. Foods. 2022. № 92, С. 1-11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jff.2022.105038
Oğuz I., Oğuz H. I., Vural A. A., & Kafkas N. E. Goji Berry (Lycİum spp.) Cultivation in Turkey. In Proceedings of the Latvian Academy of Sciencs. 2022. Vol. 76, No. 4, PP. 409-416. DOI: https://doi.org/10.2478/prolas-2022-0064
Овсієнко С. М., Берник І. М., & Новгородська Н. В. Якість йогурту при використанні пробіотичних заквасок та рослинного наповнювача. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені СЗ Гжицького. Серія" Харчові технології". 2023. Т. 25. № 100. С. 53-59. DOI: https://doi.org/10.32718/nvlvet‐f10009.
Kafkaletou M., Christopoulos M.V., Tsaniklidis G., Papadakis I., Ioannou D., Tzoutzoukou C., Tsantili E. Nutritional value and consumer-perceived quality of fresh goji berries (Lycium barbarum L. and L. chinense L.) from plants cultivated in Southern Europe. Fruits. 2018. 73, РР. 5–12. DOI: https://doi.org/10.17660/th2018/73.1.1
Mocan A., Moldovan C., Zengin G., Bender O., Locatelli M., Simirgiotis M., Atalay A., Vodnar D.C., Rohn S., Crisan G. UHPLC-QTOF-MS analysis of bioactive constituents from two Romanian Goji (Lycium barbarum L.) berries cultivars and their antioxidant, enzyme inhibitory, and real-time cytotoxicological evaluation. Food Chem. Toxicol. 2018. № 115, РР. 414–424 DOI: https://doi.org/10.1016/j.fct.2018.01.054
Vidovic B.B., Milincic D.D., Marcetic M.D., Djuris J.D., Ilic T.D., Kostic A.Z., Pesic M.B. Health Benefits and Applications of Goji Berries in Functional Food Products Development: A Review. Antioxidants. 2022. № 11, Р. 248. DOI: https://doi.org/10.3390/antiox11020248
Пшеновська В. В., Кустовська А. В., & Журба М. Ю. Морфологічна мінливість видів роду Lycium L. (Solanaceae) у колекційних насадженнях НБС імені ММ Гришка НАН України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми підготовки фахівців природничих наук», 15-16 квітня 2025 року. Київ: Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2025. 290 с.
Bora P., Ragaee S., Abdel-Aal E.-S.M. Effect of incorporation of goji berry by-product on biochemical, physical and sensory properties of selected bakery products. LWT. 2019. РР. 112-125. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2019.05.123
Zhao W.-H., Shi Y.-P. Comprehensive analysis of phenolic compounds in four varieties of goji berries at different ripening stages by UPLC–MS/MS. J. Food Compost. Anal. 2022, РР. 104-122. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2021.104279
Islam T., Yu X., Badwal T.S., Xu B. Comparative studies on phenolic profiles, antioxidant capacities and carotenoid contents of red goji berry (Lycium barbarum) and black goji berry (Lycium ruthenicum). Chem. Cent. J. 2017. РР. 11-59. DOI: https://doi.org/10.1186/s13065-017-0287-z
Gong G., Liu Q., Deng Y., Dang T., Dai W., Liu T., Liu Y., Sun J., Wang L., Liu Y. et al. Arabinogalactan derived from Lycium barbarum fruit inhibits cancer cell growth via cell cycle arrest and apoptosis. Int. J. Biol. Macromol. 2020. № 149, РР. 639–650. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2020.01.251
Shah T., Bule M., Niaz K. Goji berry (Lycium barbarum) - A Superfood. In Nonvitamin and Nonmineral Nutritional Supplements; Nabavi, S.M., Silva, A.S., Eds.; Academic Press: Cambridge, MA, USA. 2019. PP. 257–264. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-812491-8.00037-0
Batu H. S., & Kadakal Ç. Drying characteristics and degradationkinetics in some parameters of goji berry (Lycium Barbarum L.) fruitduring hot air drying. Italian Journal of Food Science. 2021. № 33(1), РР. 16–28.
Ni J., Ding C., Zhang Y., & Song Z. Impact of different pretreat-ment methods on drying characteristics and microstructure of gojiberry under electrohydrodynamic (EHD) drying process. InnovativeFood Science & Emerging Technologies. 2020. № 61, РР. 102-123. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ifset.2020.102318
Yu F., Li Y., Wu Z., Wang X., Wan N., & Yang M. Dehydrationof wolfberry fruit using pulsed vacuum drying combined with car-boxymethyl cellulose coating pretreatment. LWT. 2020. № 134, РР. 110-139. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.110159
Braga A., Bernardo M. A., Brito J., Moncada M., Silva M. L., & Mesquita M. F. Characterization of the antioxidant activity of a com-mercial juice (apple, carrot, ginger and goji berries) and comparisonwith its manufactured equivalent. Annals of Medicine. 2019. № 51(sup1). Р. 162. DOI: https://doi.org/10.1080/07853890.2018.1562008
Liu J., Meng J., Du J., Liu X., Pu Q., Di D., & Chen C. Preparativeseparation of flavonoids from goji berries by mixed-mode macrop-orous adsorption resins and effect on Aβ-expressing and anti-ag-ing genes. Molecules. 2020. № 25(15), РР. 1-25. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules25153511
Liu Y., Cheng H., Ye X., Liu H., & Fang H. Changes of bioac-tive compounds and volatile compounds contents in goji juicefermented by different probiotics. Acta Agriculturae Zhejiangensis. 2020. № 32(3), РР. 499–509 DOI: https://doi.org/10.3969/j.issn.1004-1524.2020.03.16
Wang M., Ouyang X., Liu Y., Liu Y., Cheng L., Wang C., & Zhang B. Comparison of nutrients and microbial density in goji berryjuice during lactic acid fermentation using four lactic acid bacteriastrains. Journal of Food Processing and Preservation. 2021. № 45(1), РР. 150-169. DOI: https://doi.org/10.1111/jfpp.15059
Geng J., Zhao L., & Zhang H.. Formation mechanism of isoprenecompounds degraded from carotenoids during fermentation of gojiwine. Food Quality and Safety. 2021. № 5, РР. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1093/fqsafe/fyaa033
ДСТУ 8661:2016 Фрукти сушені. Правила приймання та методи випробувань. Київ, 2016. 16 с.
ДСТУ 7670:2014 Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів. Київ, 2014. 14 с.
ДСТУ EN ISO 7980:2022 Якість води. Визначення кальцію та магнію. Атомно-абсорбційний спектрометричний метод. Київ, 2022. 14 с.
ДСТУ EN 14082:2019 Продукти харчові. Визначення вмісту свинцю, кадмію, цинку, міді, заліза та хрому методом атомно-абсорбційної спектрометрії (AAS) після сухого озолення. Київ, 2019. 16 с.
ДСТУ EN 13806:2022 Харчові продукти. Визначення мікроелементів. Визначення ртуті атомно-абсорбційною спектрометрією з холодною парою (CVAAS) після зброджування під тиском. Київ, 2022. 22 с.
Міністерство охорони здоров’я України. Методичні вказівки № 5778-91. Визначення вмісту стронцію-90 у харчових продуктах. Київ: МОЗ України, 1991. 12 с.
Міністерство охорони здоров’я України. Методичні вказівки № 5779-91. Визначення вмісту цезію-137 у харчових продуктах. Київ: МОЗ України, 1991. 12 с.
ДСТУ 2284:2010 Жива риба. Загальні технічні вимоги. Київ, 2010. 20 с.
Міністерство охорони здоров’я України. Державні гігієнічні норми. Допустимі рівні радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у харчових продуктах та питній воді (ДН 6.6.1.1-130-2006). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-06#Text
Міністерство охорони здоров’я України. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України у основних поживних речовинах та енергії (Наказ № 1073 від 3 вересня 2017 року). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text
Hrushetskyi R., Hrinenko I., & Khomichak L. (2023) Perspektyvna roslynna syrovyna dlia novykh fermentovanykh napoiv. [Promising plant-based ingredients for new fermented beverages]. Restorannyi i hotelnyi konsaltynh. Innovatsii. No. 6(1), S. 50-66. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7468.6.1.2023.278471
Ovsienko S. M., Bernyk I. M., & Novgorodska N. V. (2023) Yoghurt quality when using probiotic starter cultures and vegetable filler. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Food Technologies. No. 25(100), S. 53-59. DOI: https://doi.org/10.32718/nvlvet-f10009
Dharmananda S. (2026) Lycium Fruit: Food and Medicine [Online resource]. Portland (Oregon): Institute for Traditional Medicine. Available at: http://itmonline.org/arts/lycium.htm
Tang W.M., Chan E., Kwok C.Y., Lee Y.K., Wu J.H., Wan C.W., Chan R.Y., Yu P.H., Chan S.W. (2012) A review of the anticancer and immunomodulatory effects of Lycium barbarum fruit. Inflammopharmacology. No. 20, S 307–314
Protti M., Gualandi I., Mandrioli R., Zappoli S., Tonelli D., Mercolini L. (2017) Analytical profiling of selected antioxidants and total antioxidant capacity of goji (Lycium spp.) berries. J. Pharm. Biomed. Anal. No. 143, S. 252–260. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpba.2017.05.048
Magalhães V., Silva A.R., Silva B., Zhang X., Dias A.C.P. (2022) Comparative studies on the anti-neuroinflammatory and antioxidant activities of black and red goji berries. J. Funct. Foods. No. 92, S. 1-11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jff.2022.105038
Oğuz I., Oğuz H. I., Vural A. A., & Kafkas N. E. (2022) Goji Berry (Lycİum spp.) Cultivation in Turkey. In Proceedings of the Latvian Academy of Sciencs. Vol. 76, No. 4, PP. 409-416. DOI: https://doi.org/10.2478/prolas-2022-0064
Ovsiienko S. M., Bernyk I. M., & Novhorodska N. V. (2023) Yakist yohurtu pry vykorystanni probiotychnykh zakvasok ta roslynnoho napovniuvacha. [The Quality of Yogurt When Using Probiotic Cultures and Plant-Based Thickeners] Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni SZ Hzhytskoho. Seriia" Kharchovi tekhnolohii". T. 25. No. 100. S. 53-59. DOI: https://doi.org/10.32718/nvlvet‐f10009.
Kafkaletou M., Christopoulos M.V., Tsaniklidis G., Papadakis I., Ioannou D., Tzoutzoukou C., Tsantili E. (2018) Nutritional value and consumer-perceived quality of fresh goji berries (Lycium barbarum L. and L. chinense L.) from plants cultivated in Southern Europe. Fruits. No. 73, РР. 5–12. DOI: https://doi.org/10.17660/th2018/73.1.1
Mocan A., Moldovan C., Zengin G., Bender O., Locatelli M., Simirgiotis M., Atalay A., Vodnar D.C., Rohn S., Crisan G. (2018) UHPLC-QTOF-MS analysis of bioactive constituents from two Romanian Goji (Lycium barbarum L.) berries cultivars and their antioxidant, enzyme inhibitory, and real-time cytotoxicological evaluation. Food Chem. Toxicol. No. 115, РР. 414–424 DOI: https://doi.org/10.1016/j.fct.2018.01.054
Vidovic B.B., Milincic D.D., Marcetic M.D., Djuris J.D., Ilic T.D., Kostic A.Z., Pesic M.B. (2022) Health Benefits and Applications of Goji Berries in Functional Food Products Development: A Review. Antioxidants. No. 11, Р. 248. DOI: https://doi.org/10.3390/antiox11020248
Pshenovska V. V., Kustovska A. V., & Zhurba M. Yu. (2025) Morfolohichna minlyvist vydiv rodu Lycium L. (Solanaceae) u kolektsiinykh nasadzhenniakh NBS imeni MM Hryshka NAN Ukrainy. [Morphological variability of species of the genus Lycium L. (Solanaceae) in the collection plantings of the M.M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Aktualni problemy pidhotovky fakhivtsiv pryrodnychykh nauk», 15-16 kvitnia 2025 roku. Kyiv: Ukrainskyi derzhavnyi universytet imeni Mykhaila Drahomanova. 290 s.
Bora P., Ragaee S., Abdel-Aal E.-S.M. (2019) Effect of incorporation of goji berry by-product on biochemical, physical and sensory properties of selected bakery products. LWT. РР. 112-125. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2019.05.123
Zhao W.-H., Shi Y.-P. (2022) Comprehensive analysis of phenolic compounds in four varieties of goji berries at different ripening stages by UPLC–MS/MS. J. Food Compost. Anal. РР. 104-122. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2021.104279
Islam T., Yu X., Badwal T.S., Xu B. (2017) Comparative studies on phenolic profiles, antioxidant capacities and carotenoid contents of red goji berry (Lycium barbarum) and black goji berry (Lycium ruthenicum). Chem. Cent. J. РР. 11-59. DOI: https://doi.org/10.1186/s13065-017-0287-z
Gong G., Liu Q., Deng Y., Dang T., Dai W., Liu T., Liu Y., Sun J., Wang L., Liu Y. et al. (2020) Arabinogalactan derived from Lycium barbarum fruit inhibits cancer cell growth via cell cycle arrest and apoptosis. Int. J. Biol. Macromol. No. 149, РР. 639–650. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2020.01.251
Shah T., Bule M., Niaz K. (2019) Goji berry (Lycium barbarum) - A Superfood. In Nonvitamin and Nonmineral Nutritional Supplements; Nabavi, S.M., Silva, A.S., Eds.; Academic Press: Cambridge, MA, USA. PP. 257–264. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-812491-8.00037-0
Batu H. S., & Kadakal Ç. (2021) Drying characteristics and degradationkinetics in some parameters of goji berry (Lycium Barbarum L.) fruitduring hot air drying. Italian Journal of Food Science. No. 33(1), РР. 16–28.
Ni J., Ding C., Zhang Y., & Song Z. (2020) Impact of different pretreat-ment methods on drying characteristics and microstructure of gojiberry under electrohydrodynamic (EHD) drying process. InnovativeFood Science & Emerging Technologies. No. 61, РР. 102-123. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ifset.2020.102318
Yu F., Li Y., Wu Z., Wang X., Wan N., & Yang M. (2020) Dehydrationof wolfberry fruit using pulsed vacuum drying combined with car-boxymethyl cellulose coating pretreatment. LWT. No. 134, РР. 110-139. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.110159
Braga A., Bernardo M. A., Brito J., Moncada M., Silva M. L., & Mesquita M. F. (2019) Characterization of the antioxidant activity of a com-mercial juice (apple, carrot, ginger and goji berries) and comparisonwith its manufactured equivalent. Annals of Medicine. No. 51(sup1). Р. 162. DOI: https://doi.org/10.1080/07853890.2018.1562008
Liu J., Meng J., Du J., Liu X., Pu Q., Di D., & Chen C. (2020) Preparativeseparation of flavonoids from goji berries by mixed-mode macrop-orous adsorption resins and effect on Aβ-expressing and anti-ag-ing genes. Molecules. No. 25(15), РР. 1-25. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules25153511
Liu Y., Cheng H., Ye X., Liu H., & Fang H. (2020) Changes of bioac-tive compounds and volatile compounds contents in goji juicefermented by different probiotics. Acta Agriculturae Zhejiangensis. No. 32(3), РР. 499–509 DOI: https://doi.org/10.3969/j.issn.1004-1524.2020.03.16
Wang M., Ouyang X., Liu Y., Liu Y., Cheng L., Wang C., & Zhang B. (2021) Comparison of nutrients and microbial density in goji berryjuice during lactic acid fermentation using four lactic acid bacteriastrains. Journal of Food Processing and Preservation. No. 45(1), РР. 150-169. DOI: https://doi.org/10.1111/jfpp.15059
Geng J., Zhao L., & Zhang H. (2021) Formation mechanism of isoprenecompounds degraded from carotenoids during fermentation of gojiwine. Food Quality and Safety. No. 5, РР. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1093/fqsafe/fyaa033
DSTU 8661:2016 (2016). Frukty susheni. Pravyla pryimannia ta metody vyprobuvan. [Dried fruits. Acceptance criteria and test methods]. Kyiv. 16 s.
DSTU 7670:2014 (2014). Syrovyna i produkty kharchovi. Hotuvannia prob. Mineralizatsiia dlia vyznachannia vmistu toksychnykh elementiv. [Raw materials and food products. Sample preparation. Mineralization for the determination of toxic elements]. Kyiv. 14 s.
DSTU EN ISO 7980:2022 (2022). Yakist vody. Vyznachennia kaltsiiu ta mahniiu. Atomno-absorbtsiinyi spektrometrychnyi metod. [Water Quality. Determination of Calcium and Magnesium. Atomic Absorption Spectrometry Method]. Kyiv. 14 s.
DSTU EN 14082:2019 (2019). Produkty kharchovi. Vyznachennia vmistu svyntsiu, kadmiiu, tsynku, midi, zaliza ta khromu metodom atomno-absorbtsiinoi spektrometrii (AAS) pislia sukhoho ozolennia. [Food products. Determination of lead, cadmium, zinc, copper, iron, and chromium content by atomic absorption spectrometry (AAS) following dry ashing]. Kyiv. 16 s.
DSTU EN 13806:2022 (2022). Kharchovi produkty. Vyznachennia mikroelementiv. Vyznachennia rtuti atomno-absorbtsiinoiu spektrometriieiu z kholodnoiu paroiu (CVAAS) pislia zbrodzhuvannia pid tyskom. [Food products. Determination of trace elements. Determination of mercury by cold-vapor atomic absorption spectrometry (CVAAS) following pressure fermentation]. Kyiv. 22 s.
Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Metodychni vkazivky № 5778-91. Vyznachennia vmistu strontsiiu-90 u kharchovykh produktakh. [Ministry of Health of Ukraine. Methodological Guidelines No. 5778-91. Determination of strontium-90 content in food products] (1991). Kyiv: MOZ Ukrainy. 12 s.
Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Metodychni vkazivky № 5779-91. Vyznachennia vmistu tseziiu-137 u kharchovykh produktakh [Ministry of Health of Ukraine. Methodological Guidelines No. 5779-91. Determination of Cesium-137 Content in Food Products] (1991). Kyiv: MOZ Ukrainy. 12 s.
DSTU 2284:2010 (2010). Zhyva ryba. Zahalni tekhnichni vymohy. [DSTU 2284:2010 Live Fish. General Technical Requirements]. Kyiv. 20 s.
Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. (2006). Derzhavni hihiienichni normy. Dopustymi rivni radionuklidiv ¹³⁷Cs ta ⁹⁰Sr u kharchovykh produktakh ta pytnii vodi (DN 6.6.1.1-130-2006). [State Sanitary Standards. Permissible levels of radionuclides ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr in food products and drinking water (SS 6.6.1.1-130-2006)]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-06#Text
Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. (2017). Pro zatverdzhennia Norm fiziolohichnykh potreb naselennia Ukrainy u osnovnykh pozhyvnykh rechovynakh ta enerhii [On the Approval of the Recommended Dietary Allowances for the Ukrainian Population for Essential Nutrients and Energy]. (Nakaz № 1073 vid 3 veresnia 2017 roku). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text
Авторське право (c) 2026 Наталія Голембовська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
