ОРГАНІЧНІСТЬ ЯК НОВИЙ МІФ: ЕКОНОМІЧНЕ ТА ХАРЧОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РІЗНИЦІ МІЖ ОРГАНІЧНИМИ І ТРАДИЦІЙНИМИ ПРОДУКТАМИ

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз органічних і традиційних продуктів харчування з метою оцінки обґрунтованості цінової різниці між ними. Актуальність дослідження зумовлена зростанням частки органічної продукції на споживчому ринку та формуванням стійкого переконання щодо її підвищеної якості та користі для здоров’я. Разом із цим, підвищена вартість таких товарів потребує емпіричного підтвердження відповідності між ціною та фактичними харчовими, технологічними й органолептичними характеристиками. Теоретичною основою роботи стали наукові підходи до визначення сутності органічного виробництва, факторів споживчої поведінки та економічних аспектів розвитку відповідного сегмента ринку. Об’єктом дослідження обрано продукти масового споживання, зокрема молоко, сметану, сою та соняшникову олію. Порівняння здійснювалося за економічними показниками, харчовою цінністю, технологічними особливостями виробництва та нормативними органолептичними характеристиками. У ході аналізу встановлено, що в більшості випадків базові нутрієнтні показники, включаючи калорійність, вміст білків, жирів і вуглеводів, є практично ідентичними для органічних і традиційних зразків в межах однієї категорії. Технологічні параметри, такі як метод обробки, тип сировини, умови зберігання та пакування, також не продемонстрували принципових відмінностей, що могли б обґрунтувати суттєву різницю у вартості. Особливу увагу приділено економічному аспекту, зокрема розрахунку вартості за одиницю маси або об’єму, що дозволило виявити випадки значної цінової диференціації. В окремих категоріях різниця у ціні суттєво перевищувала традиційні аналоги за відсутності відповідних змін у харчовій цінності. Отримані результати свідчать про те, що підвищена ціна органічної продукції не завжди супроводжується пропорційними змінами вимірюваних показників якості. Наукова новизна роботи полягає у поєднанні економічного та нутрієнтного підходів до оцінки органічних і традиційних продуктів у межах єдиної аналітичної моделі. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для формування обґрунтованої споживчої позиції та подальших досліджень економічної доцільності органічного сегмента ринку.