TOURISM AND INTERCULTURAL COMMUNICATION: INNOVATIVE ASPECT

Abstract

У статті розкрито роль міжкультурної комунікації в туризмі, визначено глобальні тенденції розвитку туризму, проаналізовано міжкультурну комунікацію у загальному понятійному змісті. Встановлено, що професійно-прикладна складова міжкультурної комунікації в туризмі виступає концептуальною основою туристичної діяльності. Вона створює передумови для налагодження взаємодії представників різних культур на початковому етапі і в подальшому плануванні, організації та здійсненні спільної професійної діяльності в туризмі. У статті досліджуються роль і місце міжкультурного діалогу на фактичному матеріалі аналізуються чинники, складові та компетентності міжкультурного діалогу, визначається вплив освіти, мови, культурних інститутів на розвиток досліджуваного феномена. Метою дослідження є виявлення інноваційних аспектів міжкультурної комунікації та її зв'язку з туризмом та індустрією гостинності. У статті робиться спроба розширити розуміння дискурсу стійкого та відповідального туризму на основі теоретичних та практичних здобутків, що відповідають теоретичному та прикладному характеру цього дослідження. Виходячи із сучасних праць та академічного погляду на сталий та відповідальний туризм, це дослідження залучає академічні знання та академічний підхід до подальших напрацювань у цьому напрямі. Методологія дослідження орієнтована на критичне академічне мислення, і прикладне, завдяки досвіду роботи авторів в туристичній індустрії, при оцінці розробки стратегій сталого розвитку туризму, що пов'язаний з міжкультурною комунікацією та моніторингом процесу її успішного застосування. Розглянуто концептуальне трактування туризму як діалогічної форми взаємодії культур.